Величезний кулак|

Вбивця голосно засміявся. Рулевой, єдиний матрос, який перебував на палубі в такий пізній час, кинув на нього здивований погляд, але Ентрері швидко прийшов до тями, і моряк знову незворушно дивився на горизонт. - Ні, - прошепотів Ентрері, звертаючись до рубін. - Ти не зможеш підкорити мене. Я знаю, на що ти здатний, і навчуся не піддаватися твоєму впливу! Я буду часто розглядати тебе, але тільки для того, щоб зрозуміти, як виплутатися з твоїх мереж! Знову розсміявшись, він накинув золотий ланцюг, на якій розгойдувався рубін, собі на шию і сховав камінь під шкіряну куртку.

Потім вбивця запустив пальці в висів на поясі мішечок, доторкнувся до лежала там статуетці пантери і повернувся на північ. - Гей, Дзірт До’Урден, ти дивишся в мою сторону, а? - Неголосно запитав він. Ентрері знав відповідь. Де &8209; то далеко, в широкій лаві або в глибоководді, а може, на півдорозі між ними, лавандові очі ельфа напружено дивилися на південь. Обидва вони чудово знали, що їм судилося зустрітися знову. Одного разу вони вже зійшлися в бою, в коридорах Міфріл Халла, але там нікому з них не вдалося взяти гору над супротивником.