Величезний кулак|

Тому зараз він лише знизав плечима, вирішивши вести себе так, як вчив його Бренор. - Я зайшов сюди, щоб посидіти і трохи випити, - спокійно сказав він. - А ти хто? - Я - Бунд, - оголосив здоровань, бризкаючи слиною при кожному слові, і гордо випнув груди так, ніби його ім’я могло що &8209; то значить для Вульфгара. І знову варвар, змахнувши з чола бризки слини Бунд, зумів стримати себе.

Зціпивши зуби, він нагадав собі, що у них з Дзіртом є куди більш важливі справи. - А чому це ти раптом вирішив, що можеш без дозволу увійти в мою таверну? - Загарчав Бунд, всією душею сподіваючись, що йому вдалося налякати молодого воїна, і, гордо прносанився, глянув на своїх дружків, які ще тісніше підійшли до Вульфгару. Варвар стиснув кулаки і вирішив, що Дзірт напевно зрозуміє його, якщо він злегка провчить забіяку.

- Всього один удар, - ледь чутно пробурмотів він, обводячи поглядом що стоять навколо забіяк. Що й казати, ці мерзотники виглядали б набагато приємніше, лежачи без почуттів на підлозі. Але, подумавши про це, він тут же згадав про Реджіс, і виник перед його думкою образ хафлінга кілька стримав палаючу в серце юнака лють.

Хоча його пальці вп’ялися в край столу з такою силою, що побіліли суглоби. * * * - Ти вже розпорядився щодо нас? - Спитав Дзірт. - Так, все гаразд, - відповів Дюдермонт. - Вам приготовлена каюта, а я завжди радий зайвим руках і особливо клинка таких досвідчених, загартованих у боях воїнів, як ви. Але здається мені, що ви можете спізнитися до відходу. Взявши Дзірта за плече, він розгорнув його в бік столу Вульфгара, де ось &8209; ось готова була спалахнути бійка. - Бачиш, це головний забіяка і його дармоїди, - пояснив Дюдермонт.

- Правда, я б поставив на твого друга. - І можеш бути впевнений, виграв би, - сказав Дзірт. - Але в нас немає часу … Дюдермонт кивнув в затемнений кут залу, де за одним із столів сиділи, уважно спостерігаючи за забіяками, четверо міцних чоловіків. - Це міська варта, - сказав він. - Якщо почнеться бійка, твій приятель проведе ніч у в’язниці. А я не можу чекати. Дзірт, прикидаючи, як виручити Вульфгара, швидко озирнувся по боках. Відвідувачі таверни, передчуваючи славну колотнечу, уважно спостерігали за розвитком подій.

І ельф зрозумів, що якщо він зараз підійде до столу … його поява може послужити тим поштовхом, з якого все почнеться. * * * Випнувши живіт так, що він виявився всього в кількох дюймах від носа Вульфгара, Бунд продемонстрував йому широкий ремінь, прикрашений безліччю надрізів. - Це нагадує мені про тих, кому я тут задав доброго прочухана, - оголосив він. - Треба ж як &8209; то проводити довгі ночі, коли сидиш у в’язниці. - Сказав так, ткнув пальцем на що розташовувався поруч з пряжкою особливо широкий надріз.