«Обійми русалки»

Filed Under (Коней ви можете залишити мені) by admin on 21-05-2010

Tagged Under : ,

Проте, глянувши на свої руки, він заспокоївся - шкіра на руках, а значить, і на обличчі була золотавою, зовсім як у жили на поверхні ельфів. Вирішивши запитати у Вульфгара, за &8209; як і раніше, чи маска приховує його обличчя, Дзірт повернувся до молодого варвара і мало не розреготався, зрозумівши, що зовсім не він, темний ельф, привертає увагу публіки. Знаючи варвара вже кілька років, Дзірт звик до зовнішнього вигляду юнаки і давно перестав звертати увагу на його величезні розміри.

Вульфгар, в якому було добрих сім футів росту, граючи литими м’язами, ішов по вулиці пристаней, випромінюючи саму впевненість. По тому, як недбало молодий варвар ніс на плечі важкий молот, було видно, що він цілком гідний зайняти місце серед найбільш доблесних воїнів королівств.

- Схоже, що сьогодні, вперше за весь час, що я себе пам’ятаю, роззяви видивляються не на мене, - сказав Дзірт. - Так зніми маску, ельф, і подивимося, на кого втупився роззяви! - Прогарчав Вульфгар, почервонів від збентеження. - І прошу тебе, хоч ти &8209; то не очі на мене. - Я б зняв маску, якби нам не треба було наздоганяти Реджіс, - підморгнув одного, відповів Дзірт. Таверна «Обійми русалки» мало чим відрізнялася від безлічі таких же закладів, що удосталь розкиданих по портовому району.

Post a comment

You must be logged in to post a comment.