Величезний кулак|

Можливо, хоч це надоумить його. - Можливо, - посміхнувся Дзірт, і вони з Вульфгаром, вклонившись Хелбіну, рушили вниз по схилу пагорба. - Будьте насторожі, але знайте, що вам нема чого тут боятися, - сказав їм услід Хелбін. - У портовому районі повним &8209; повно волоцюг і розбійників, проте варта не дрімає, і бандити частенько потрапляють прямо в підземелля міста.

- Хелбін глянув на друзів і, зовсім як Малькор, мимоволі пригадав роки своєї молодості, коли він не роздумуючи пускався в дорогу в пошуках пригод. - Ти бачив, як він налякав цього коротуна? - Спитав Вульфгар у Дзірта, коли вони відійшли досить далеко і Хелбін вже не міг чути їх. - І це, на &8209; твоєму, простий живописець? “- Швидше за все він чарівник, причому вкрай могутній , - відповів Дзірт. - Але перш за все ми повинні дякувати Малькора.

Адже це він подбав про те, щоб нас зустріли. Повір моєму досвіду - простому художнику не під силу так легко управлятися з людьми на зразок цього Олпара. Вульфгар обернувся і подивився на вершину пагорба, але ні Хелбіна, ні коней вже не було видно. Навіть мало що розуміючи в чорної магії, Вульфгар все ж збагнув, що тільки чари здатне так швидко забрати з пагорба людини і трьох коней.

Молодий варвар посміхнувся і лише похитав головою, в черговий раз подумки подякувавши долі за те, що вона дарує йому зустрічі з такими надзвичайними людьми. * * * Дотримуйтесь вартових, які охороняли південні ворота, Дзірт і Вульфгар незабаром вийшли на довгу звивисту вулицю пристаней, огинає гавань глибоководді в південній частині міста.

Солоний морське повітря було насичене запахом свіжої риби. Над водою з гучними криками носились чайки, а на вулицях і провулках портового району тинялися безліч моряків і воїнів &8209; найманців.

Деякі з них були зайняті справою, але більшість сходило на берег для того, щоб як слід відпочити і розважитися перед тим, як вийти в море. Вулиця пристань була відмінно пристосована для такого роду проведення часу - таверни і заїжджі двори розташовувалися тут буквально на кожному кроці. Але на відміну від гавані Лускана, де батьки міста віддали портовий район на відкуп розбійникам і бандитам, вулицю пристаней в глибоководді не можна було назвати злачних місцем.

У цьому місті поважали закон - тут воїни міської варти траплялися на кожному кроці. У тавернах на вулиці пристаней відпочивали бувалі шукачі пригод. Ці загартовані в сотнях боїв мандрівники багато чого побачили на своєму віку і носили зброю зі звичною недбалістю. І все &8209; таки, крокуючи по портовому району, Дзірт і Вульфгар немає &8209; немає та й ловили на собі здивовані погляди. Спочатку Дзірт вирішив було, що чарівна маска не цілком приховує його щирий вигляд.